У червні 2008-го року на спільній зустрічі компанії «Anime Line Group», компанії «Реанімедіа» та кінотеатру «Жовтень» було прийнято рішення спільно провести фестиваль японської анімації. Відразу ж були розділені усі обов’язки: компанія РеАнімедіа привозить свою команду «SOS» для проведення косплей-шоу і фільми для показу в кінотеатрі; компанія «Anime Line Group» домовляється з місцем проведення косплей-шоу, аніме-вечіркою, підписує договір з кінотеатром «Жовтень» та виводить гроші в Росію, після проведення фестивалю, займається дизайном, виробництвом і поширенням рекламної продукції, залученням і спілкуванням зі ЗМІ, розробкою і підтримкою сайту, організацією чемпіонату по відеоіграх, залученням до співпраці українських організацій, а також вкладає свої гроші у фінансування фестивалю, які компанія «Реанімедіа» зобов’язується повернути після проведення фестивалю (увесь прибуток від фестивалю йде компанії »Реанімедіа»); кінотеатр «Жовтень» надає місце для проведення фестивалю (за відсоток від показів), а також усебічно допомагає з рекламою і організацією фестивалю (в особі Павла Горделадзе).

Здавалося б, що все зрозуміло і кожен виконує свою частину зобов’язань, але позиція компанії «Реанімедіа» була виражена фразою: «Думати не потрібно, виконуйте вказівки!», це практично звело нанівець ініціативу впровадити зміни в існуючу програму Воронезького фестивалю, яку було вирішено копіювати. Первинна програма виглядала так: покази/косплей-шоу/лекції/хода. Навіть пропозиція стосовно назви фестивалю (Сайбером з групи «Nice Guys» було запропоновано назву «ОТОБЕ») була відхилена в жорсткій формі, а компанія «Реанімедіа» віддала перевагу пафосному варіанту «Перший всеукраїнський фестиваль японської анімації Київ 2008» і «ОТОБЕ» залишилося як робоча назва. Оскільки спочатку усі організатори мали однакові права і обов’язки, подібна поведінка представників «Реанімедіа» привела до постійних суперечок і нерозуміння, що, по суті, вплинуло на якість фестивалю, який міг бути набагато краще. Безліч ідей залишилися нереалізованими, оскільки воронезькій команді хотілося акцентувати увагу саме на своїй програмі, а українські активісти використовувалися лише для заповнення порожнечі в програмі (яка дійсно була в первинному плані фестивалю). Так само частина програми була зірвана завдяки емоційній нестабільності лідера групи »Nice Guys» (залучених до організації фестивалю) — Ліни Ларіної, що примудрилася влаштувати грандіозну сварку з російською частиною організаторів в особі Степана Шашкіна і Усагі (Олена Юсова), яких довелося заспокоювати і мирити, буквально за день до фестивалю. Опустимо деталі розбіжностей (а також взаємне неприйняття цієї частини організаторів один одним), відмітимо лише, що після спілкування Степан гаряче протестував проти участі «Nice Guys» в наступному фестивалі, а ми намагалися це виправити (адже шкода, людина старається, намагається зробити аніме-вечірку). Проблеми і питання були, але, не дивлячись на стійке нерозуміння і внутрішньо організаторські розбіжності у поглядах, спільними зусиллями усіх організаторів фестиваль вдалося провести на тверде 4+.

У 2009-му році в оргкомітет в ультимативному порядку на вимогу Степана Шашкіна була введена Міака (Варвара Мейріс) названа представником компанії «Реанімедіа» в Україні, в обов’язки якої повинна була входити практично уся робота над фестивалем. Це був дуже хороший план, проте його логіка незрозуміла нам до цього дня. Усі заперечення з боку «Anime Line Group» і кінотеатру «Жовтень» були знехтувані, а час, коли з’ясувався цей факт, не дозволяв зробити фестиваль в терміни, що залишилися, без участі компанії «Реанімедіа». В результаті цих змін сталися наступні «удосконалення»: повна відсутність реклами фестивалю, відсутність інформації про фестиваль в ЗМІ, щонайповніша плутанина в програмі, хаос в проведенні косплей-шоу, що практично відмінилося і як наслідок безпрограмна аніме-вечірка (звичайно ж, від Ліни), затримка запуску готового сайту на два місяці (враховуючи, що сайт був готовий, і там нічого не міняли), непрофесійність дизайнера що займається виготовленням друкарської продукції (макети, які навіть поліграфія не хотіла приймати), відсутність нормальних відповідей на питання, що ставляться, на тематичних форумах (ну тут без коментарів). На Другому фестивалі діяла колишня схема, коли «Anime Line Group» заздалегідь оплачувала місця проведення фестивалю, фінансувала виробництво друкарської продукції, а «Реанімедіа» повертала витрачені гроші по закінченню фестивалю (увесь прибуток отримувала «Реанімедіа»). Також «Anime Line Group» займалася обліком усіх фінансових витрат і прибутків та як і раніше домовлялася з партнерами фестивалю, підписувала усі договори, брала на себе відповідальність і виводила гроші з України (для «Реанімедіа»). Ось так от складно пройшов Другий фестиваль. Результат: народна оцінка фестивалю помітно впала в порівнянні з 2008-м роком, і нам було образливо, що через те, що усі обов’язки звалили на одну людину, яка, на жаль, не впоралася (чи впоралася, як могла), а допомогти собі не давала.

З обставин, що склалися, був зроблений єдиний можливий висновок — треба міняти підхід до фестивалю в цілому. В результаті цього компанії «Реанімедіа» було запропоновано усунути Міаку від організаторських посад будь-якого характеру і зайнятися (як передбачалося за первинним договором) тільки проведенням шоу і договорами з російськими правовласниками Аніме, в іншому випадку Третій фестиваль проводитиметься без участі російської сторони. «Реанімедіа» відповіла відмовою — мотивувавши це тим, що рівень роботи Міаки їх влаштовує, і вона ще навчиться, що як логічно припустити привело до закінчення ділових стосунків з російською стороною.

У 2010-му році оргкомітет був кардинально змінено. З організаторського складу були вилучені всі представники російських компаній, а так само їх фаворити впроваджені в 2009-му році. На їх місце прийшли активні і знаючі люди з України. У 2010-му в організації фестивалю взяли участь: компанія «Anime Line Group», кінотеатр «Жовтень», редакція журналу «Anime Line», київська косплей-команда «CosWave», львівський аніме-клуб «White Reflection», ватага «Patlati Продакшнз» , портал «Anime KPI», фотограф «PugOFFka ProductiON», «Ukraine-Japan Center», київська Федерація Го, київський клуб Орігамі.
В результаті щільної і дружної співпраці були досягнуті наступні результати:

• вперше за історію київських аніме-фестивалів, зал в якому проходило косплей-шоу не вмістив усіх бажаючих і це за умови що люди стояли в проходах;
• втричі збільшилася кількість майстер-класів та лекції, а їх наповнення змінилося. Що знову ж призвело до заповнених залів;
• вперше в Україні відбувся концерт японських рок музикантів. Їх концерт відвідало більше 800 чоловік;
• помітно збільшився список показуваного аніме;
• кількість учасників аніме параду перевищило 700 осіб;
• загальна кількість відвідувачів перевисила відмітку в 5000 чоловік, що є безперечним рекордом для Києва.

Підводячи підсумок під даними показниками можна сказати наступне: часткова зміна організаторського складу пішла фестивалю на користь і відразу ж принесла очікувані плоди. Україна показала, що може робити подібні заходи самостійно і без іноземного втручання.
Однозначно, наступний фестиваль обов’язково порадує всіх гостей високим рівнем організації та не стандартним наповненням! Чекаємо вас на ОТОБЕ 2011!